У молодіжному центрі розповіли як мандрувати до Індії!

20 тисяч гривень та 1 100 доларів по курсу 17,0 – стільки витратила талановита художниця, креативний дизайнер та смілива мандрівниця Мар’яна Микитюк разом зі своїм хлопцем, 2 місяці подорожуючи Індією.  – інформує інтернет-видання Волинські Новини.

Про власний досвід зимівлі в нетуристичних регіонах східної країни вона розповіла лучанам сьогодні, 16 січня, на зустрічі, організованій у Молодіжному центрі в Луцьку.

«Найтяжче було із житлом, – відразу зізналася дівчина. – По каучсерфінгу (коли місцеві безоплатно приймають тебе у себе вдома) знайти нічого не вдалося – сотні запитів, і всі безуспішні. Тому довелося протягом всього періоду перебування в країні ночувати в готелях».

Так, зі слів Мар’яни, ціна на житло та його якість суттєво відрізняється – іноді мандрівники знаходили чудовий прилисток за копійки, траплялося ж і таке, коли жахливий барак орендували за «космічні гроші».

«Взагалі, в Мумбаї помешкання дуже дорогі, мінімум 300 гривень за ніч. Це в середньому втричі дорожче, ніж у інших містах Індії», – пояснила мандрівниця.

Вона ж розповіла історію, як вирішила з хлопцем пожити на пустельному пляжі. Та, на власний подив, житло пара там знайти не змогла – традиційних готелів не було, а про здачу в оренду приватних помешкань місцеві і не чули. Відтак, довелося повертатися до одного з туристичних міст, в яких, до слова, багато чого підлаштовано під російських туристів. Наприклад, ціни на товари вказані в рублях. Водночас, російською індуси не говорять, як і погано – англійською – за виключенням дороговартісних готелів.

Харчуватися в Індії не так вже і дорого, якщо їсти рослинну їжу – фрукти там мегасмачні, – переконувала Мар’яна. З її ж слів, смак у них зовсім відмінний від тих, які ми можемо купити в Україні. До того ж, коштують вони значно дешевше. Так, наприклад, кілограм ананасів вартує 10 гривень, папаї – 12.

«Ми не їли тваринної їжі – я вегетаріанка, хлопець – м’ясоїд. Але ми жили біля базару, і побачили, як м’ясо зберігається, пахне, тому навіть мій супутник передумав його куштувати. Мабуть, саме тому ніяких розладів травлення, про які ходять чутки, в нас від індійської їжі не було», – поділилася роздумами гостя.

Також вона розповіла, що до більшості страв, які замовляєш у кафе-їдальнях, приносять соуси. Вони наче і різноманітні, але смакують схоже. Справа у тім, що їхня основа – масала.

Саме тому Мар’яна порадила усім луцьким мандрівникам брати з собою у подорож кип’ятильник і казанок – як зробили це вони. Ще краще – електрокаструлю, вона об’ємніша, але теж зручна.

Будучи в Індії, слід обов’язково скуштувати їхній чай на молоці. По факту, місцеві роблять його не на воді, а на молоці, доливаючи в підігрітий напій міцної заварки.

Окрема тема – інтернет. Він, з розповіді мандрівниці, є тільки у дорогих готелях, і той лімітований. Часто індуси люблять його вимикати, чи-то економлячи мегабайти, чи то електроенергію. В будь-якому разі охочим попрацювати у мережі доведеться піти не на один конфлікт із персоналом помешкання.

На противагу цьому, негативному, позитивний досвід пара отримала, скориставшись потягами. По-перше, за понад 1000 кілометрів заплатила близько 150 гривень за квиток, по-друге, подорожувати індійським потягом виявилося комфортно – у всіх були туалети (двох видів: індійський та європейський), а на вікнах не було скла, тому вентиляція вагона здійснювалася чудово.

Проаналізувавши досвід, отриманий під час поїздки до Індії, Мар’яна заявила: «Ще ніколи не було мені так добре, рідно вдома, які після повернення звідти. Там зовсім інша культура, цивілізація. Я б навіть сказала, що в нас немає нічого такого, що є в Індії, і навпаки – в Індії немає нічого такого, що є в нас».

А усім присутнім, як і решті українців, порадила обов’язково відвідати країну, щоб захотіти «крутитися», розвиватися та змінювати світ на краще.