Молодіжний центр організував Світове кафе для лучан та гостей із сходу України! (Результати)
У рамках національного візиту програми «Active citizens» від Британської ради Луцьк відвідали 30 молодих активних людей із Сєвєродонецька, Старобільська та Лисичанська Луганської області, пишуть організатори. Гості пройшли тренінг із соціальної активності, поспілкувались з відомими лучанами та ознайомились з особливостями Волині.
Політик, екс-мер міста Богдан Шиба розповів про діяльність органів самоврядування. Він впевнений, щоб вона була максимально відкритою, необхідно, щоб громадськість за цим стежила. «Коли йде війна, внутрішній ворог – найнебезпечніший», – сказав екс-мер. Вихід із такої ситуації він вбачає в активних громадах.
«Настав ваш час, – звернувся він до молоді. – Візьміть все в свої руки, врахуйте помилки, які наробили ми, – і за роботу!», – закликав Шиба.
Вокаліст гурту «ФлайzZza», арт-директор луцького пабу «Кораблик» Андрій Тимчук говорив про позитивні та не дуже речі в українській музиці. Він пригадав, як якось у Польщі слухав місцеві радіостанції, 99% почутої музики була саме польська. Натомість на українських радіохвилях можна найчастіше почути російську або російськомовну.
«Дуже болить те, що ми не знаємо і не цінуємо українську музику. Наші телеканали чи радіостанції говорять, що для ефіру немає достатньо українського продукту. Я можу насправді хоч завтра надати десятки гігабайт», – сказав музикант.
Та закликав присутніх підтримувати українських артистів: «Поки ми не навчимося цінувати та підтримувати своє – доти ми не матимемо незалежної держави».
Натомість ведучий ранкового телешоу «Ранок Нової Волині», шоумен Михайло Кузьмич впевнений, що Україну може врятувати внутрішній туризм: «Ми більше знаємо, як живуть в Арабських Еміратах, до прикладу, але не знаємо, які люди живуть в Луганську чи Сєвєродонецьку».
Також, за його словами, позитивно трансформувати суспільство можна за допомогою ЗМІ, особливо телебачення.
Після цього гості з Луганщини разом із місцевими активістами у форматі «світового кафе» обговорили питання осучаснення українських традицій, інформаційної безпеки. Шукали способи, як презентувати Україну на світовій арені та трансформувати суспільство, проводити внутрішньодержавне реформування в умовах зовнішньої агресії.
У молодих людей з Волині та Луганщини з’явилося кілька ідей спільних проектів – від виставок художників до проведення цілого фестивалю.
Учасниця заходу, переселенка з Луганська Ірина Кондратюк, розповіла, що зараз проживає у селищі Білолуцьк на Луганщині та допомагає там адаптовуватися іншим переселенцям. У Луцьку їй дуже сподобалося, каже, ми ближчі до Європи і у лучан є чому повчитися.
«Дуже хочеться, щоб ми надалі працювали в плані обміну, особливо культурного, щоб більше спілкувалися. Насправді речей, які нас об’єднують більше, ніж тих, що роз’єднують, – вважає Ірина. – Сподіваюся, що ми об’єднаємося не лише на словах, а й зробимо разом якісь проекти».
Передумови
Іще ніколи в Україні так часто не звучало слово «шанс» у різних поєднаннях: історичний шанс, унікальний шанс, останній шанс. Ми знову маємо шанс… Цілком імовірно, щоб ним скористатись потрібно принаймні застосувати якісь нові методики на відміну від тих, що були використані раніше і не спрацювали.
Про проект
Трансформація суспільства в умовах зовнішньої агресії – це масштабний аналітичний проект ІПІДу, в рамках якого ми напрацьовуємо ідеї, інструменти, проекти та рекомендації щодо українських перспектив і перспектив України в умовах «після 2014-го».
Для цього ми використовуємо і разом з тим популяризуємо соціальні інновації: відкритий простір, світове кафе, пошук майбутнього і новітні технології по обробці великих масивів даних. А також: класичні опитування, неформальні клуби, освітні та просвітницькі заходи, тренінги, форуми, конференції. Формуємо аналітичні групи та групи впровадження змін. Розробляємо рішення, які впровадження змін спрощують.
Перший заходом в рамках проекту ми провели спільно з Спілкою громадських організацій «Молодіжна платформа» у форматі «Світове кафе». Далі детальніше про результати, яких вдалось досягти.
Тема: Як нам разом потрібно трансформувати українську культуру щоб залишитись незалежними та стати успішними українцями-містами-країною?
Дата і місце: Луцьк 10 лютого 2016 року.
Учасники: громадянські лідери та активна молодь з 4-х міст України – Луцьк, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Старобільськ (всього 70 чоловік).
Напрямки (підпитання)
- Як усучаснити українські традиції? Перенести історичні постаті в сучасні реалії. «Інновації в українізації».
- Що об’єднує усіх українців?
- Як презентувати Україну на світовій арені?
- Як боротися з викривленим образом знедоленої України?
- Як залишитись незалежними від впливу політичних/економічних/ інформаційний/культурних систем «Росії, Америки, Європи»?
- Як боротися з інформаційними маніпуляціями?
Усі шість підпитань розглядались через призму трьох світоглядних рівнів – Я, місто, Україна.
Результати
Свої напрацювання групи оформили у короткі презентації, які як правило складались із ідей та проектів спрямованих на вирішення поставлених питань. Нижче мис пробували узагальнити все про що говорились і презентувалось з точки зору концептуальних рішень по трансформації України в сучасних умовах. По суті це рекомендації та напрямки впровадження змін та подальшого розвитку.
І. Великі форми
Під «великими формами» в теорії пропаганди розуміються масштабні об’єкти масової культури. Відповідно на сьогодні існує не лише запит на такі речі як українські повнометражні кінофільми (причому мова йде в першу чергу про Hollywood-style, тобто касове комерційне кіно) мультфільми (як повнометражні так і освітні серіали), комп’ютерні ігри (ми іще пам’ятаємо успіх «Козаків»), вітчизняне книговидавництво (причому мова знову ж таки йде про «легке чтиво» з національним колоритом).
ІІ. Розваги
Чотири з шести груп, так чи інакше у своїх презентаціях згадували фестивальний рух як дієвий інструмент об’єднання України, відродження (ревіталізації) культурної спадщини сучасними методами та формами, пропагування українського як якісного, цікавого, веселого. Сюди ж можна віднести етно-дискотеки, ярмарки і інші форми масової «туси», яка в національному форматі може бути дуже ефективним промо. Причому промо не тільки для України в цілому але й для кожного регіону чи навіть окремої громади. Одним із проектів, який набрав найбільше прихильників стала організація та запуск спільного міжрегіонального молодіжного радіо.
ІІІ. Мистецтво
Сучасне українське мистецтво або осучаснене українське мистецтво. Шароварщина має зникнути в усіх її проявах назавжди. Українське мистецтво має увійти в наш побут, стати прикладним і бути цікавим (в тому числі комерційно цікавим). Як варіанти форматів: майстер-класи, сучасний театр (все що можна назвати словом «шоу»), літературні вечори (перегукуються з великими формами), крос-регіональний рух презентацій своїх субкультур один одному, спільні (мережеві) мистецькі проекти різних регіонів країни, ремікси етно-музики, розвиток сучасної української поп-індустрії.
IV. Внутрішній туризм
Як ключовий фактор об’єднання країни згадувався у 50% презентацій. Як показує практика, різнопланові взаємні візити різних груп українців один до одного в гості – найсильніший інструмент контр-пропаганди, подолання стереотипів та налагодження порозуміння між регіонами України. Залишається один серйозний бар’єр, яки потрібно зняти – незадовільний стан інфраструктури та часто примітивний рівень сервісу.
V. Зміни парадигм
Історія України визначалась як фактор, який скоріше роз’єднує українців. У нас не так багато історичних подій, які об’єднують, які формують відчуття успішності та значимості у Світі загалом. Пошук нової, відповідної до сучасних умов форми подачі історії України – складна задача, яку потрібно вирішити швидко.
Що нас об’єднує сьогодні. Як це не прикро, але усі зійшлись на тому, що «Революція гідності» і війна з РФ на сьогодні є безумовними та безсумнівними факторами, що об’єднують Україну (звісно що в межах контрольованих територій). Це підґрунтя для формування нових національних героїв, епосів, легенд та міфів, які будуть спільними для усіх але тільки для усіх українців. Звідси і мають вирости нові романи, кінофільми. Можливо з 2014 року є сенс встановити і вести відлік для сучасної української державності та народження модерної української нації.
Зміна лексики, іще один важливий аспект не лише подолання стереотипів і розподілу а й відновлення історичної спадщини. Маємо перестати вживати Схід і Захід а повернутись до більш природнього Волинь, Галичина, Лемківщина, Слобожанщина, Таврія тощо.
Подальші кроки
Це лише перші напрацювання та спроба формулювання питань, над якими доведеться працювати сучасним поколінням і новим елітам, які тільки починають формуватись. Це зріз через призму розвитку сучасної української культури. Масштабність та складність поставлених питань та завдань говорять про фундаментальне значення саме культурної трансформації українського суспільства заради розвитку.
Подяки
Висловлюємо подяку за можливість проведення Світового кафе: Волинському Молодіжному Центру за організацію та волонтерський корпус, Волинській обласній бібліотеці ім. Олени Пчілки за гостинність, Британській Раді за фінансування.
Персональна подяка: Богдану Шибі, Михайлу Кузьмичу та Андрію Тимчуку за формування контексту.